Перегляд за Автор "Нікіфорова Т.І."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументЗаходи кримінально-правового характеру, що застосовуються за неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником(Наше право, 2023) Нікіфорова Т.І.Здійснено аналіз практики застосування заходів кримінально-правового характеру за неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником: звільнення від кримінальної відповідальності, призначення покарання, звільнення від покарання та його відбування. На підставі аналізу судової практики та враховуючи суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, передбачених ст. 140 КК запропоновано підвищити ступінь їх тяжкості до тяжких злочинів. З ч. 1 ст. 140 КК виключити таке основне покарання як виправні роботи, натомість доповнити її додатковим покаранням у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Строк додаткового покаранні в ч.ч. 1, 2 ст. 140 КК збільшити до 10 років.
- Документ. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.(Економіка. Фінанси. Право. Щомісячний інформаційно-аналітичний журнал., 2022) Нікіфорова Т.І.В статті проаналізовано правову природу інституту звільнення від кримінальної відповідальності, його невідповідності Конституції Україні та європейському кримінальному праву. Аргументовано доцільність запропонованої проєктом КК заміни звільнення від кримінальної відповідальності на непризначення покарання, в тому числі шляхом аналізу практичних проблем застосування ст. 49 КК. Проаналізовано також практику застосування ч. 2 ст. 49 КК, а саме обрахування строків давності у випадку ухилення особи від досудового розслідування або суду. Для усунення суперечностей судової практики, запропоновано внести зміни до ч. 2 ст. 49 КК.
- ДокументНаправлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми: практичний аспект.(Економіка. Фінанси. Право. Щомісячний інформаційно-аналітичний журнал., 2021) Нікіфорова Т.І.В статті проаналізовано практику призначення та виконання таких обмежувальних заходів, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство, як «направлення для проходження програми для кривдників» та «направлення для проходження пробаційної програми». Встановлено проблеми та труднощі їх практичного застосування, які виникають у зв’язку з неоднозначністю формулювання кримінально-правових норм, неузгодженістю нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок призначення та виконання відповідних заходів, а також недостатньою професійністю суддівського корпусу. Запропоновано внести зміни до відповідних нормативно-правових актів з метою вирішення проаналізованих проблем.
- ДокументПоняття та класифікація майна як предмета кримінального правопорушення(Актуальні питання у сучасній науці, 2025) Захарчук В.М.; Нікіфорова Т.І.У статті досліджено поняття майна як предмета кримінального правопорушення та його основні ознаки: фізичну (уречевленість майна), економічну (вартість), юридичну (приналежність певному власнику). Залежно від конкретного виду майна такі ознаки можуть відрізнятися, зокрема уречевленість не є обов’язковою ознакою усіх видів майна. Проаналізовано позиції науковців щодо тлумачення понять «право на майно» та «дії майнового характеру». Зроблено висновок, що поняття «майно» у кримінальному праві має свої відмінності порівняно з цивільно-правовим, які зумовлені тим, що майно вступає не як об’єкт правовідносин, а як предмет кримінально-протиправного впливу. Переважно таке майно є уречевленим (фізичним), а кримінально-протиправне діяння здійснюється у зв’язку з його економічною ознакою та може бути у формі викрадення, заволодіння, захоплення, привласнення майна. Також досить часто такий вплив може бути у формі створення (виготовлення) певного виду майна, обіг якого є обмеженим, або у формі негативного пливу на майно – знищення, пошкодження тощо. Поширеними є багато інших способів впливу на майно, в результаті яких воно не змінює свої властивості – зберігання, переве-зення, контрабанда тощо. Майно може виступати тим предметом, який безпосе-редньо цікавить правопорушника, або предметом, який його безпосередньо не цікавить, але шляхом впливу на цей предмет він порушує певні суспільні відносини, заподіює їм істотну шкоду. Проаналізовано особливості нерухомого майна, як предмета криміналь-ного правопорушення. Таке майно переважно може бути предметом окремих корисливих (шахрайства) та некорисливих кримінальних правопорушень умисне або необережне знищення майна), а також предметом окремих кримі-нальних правопорушень проти безпеки виробництва, громадської безпеки, військових кримінальних правопорушень тощо.
- ДокументФорми протиправного впливу на майно за КК України(Наукові інновації та передові технології, 2025) Нікіфорова Т.І.; Захарчук В.М.У статті проаналізовано зміст і значення термінів «протиправний вплив на майно» та «форми протиправного впливу на майно». Зазначені терміни не є нормативно-визначеним та загальноприйнятим в доктрині кримінального права, проте найширше відображає комплекс суспільно-небезпечних діянь, передбачених КК України, предметом яких є майно. Зроблено висновок, що поняття «форми протиправного впливу на майно» є збірним поняттям, що охоплює усі, передбачені КК діяння, якими заподіюється істотна шкода або створюється загроза її заподіяння відносинам власності, а саме предметом яких є майно у найширшому розумінні, як рухоме та нерухоме майно (речі), право на майно, дії майнового характеру. Об’єктом цього наукового дослідження стали такі наскрізні кримінально-правові поняття як «викрадення», «заволодіння», «знищення», «пошкодження» майна та їх співвідношення з іншими подібними термінами, вжитими в окремих статтях КК. Аргументовано, що «заволодіння» охоплює такі форми протиправного випливу на майно, які пов’язані з оберненням майна на користь винного чи третіх осіб, в тому числі «викрадення». В свою чергу «викрадення» включає лише три форми – крадіжку, грабіж та розбій. Щодо тлумачення термінів «знищення» та «пошкодження» в доктрині спостерігається відносна єдність, проте проблемою є їх співвідношення з такими поняттями як «руйнування», «зруйнування», «втрата», «зіпсування» майна. Зроблено висновок, що «втрата» є поняттям, яке частково перетинається із «знищенням», однак є ширшим за своїм змістом. «Руйнування», «зруйнування» та «зіпсування» є різновидами знищення та пошкодження та підлягають вилученню з кримінального законодавства. Задля досягнення єдності судової практики та правової визначенні усі проаналізовані поняття потребують роз’яснення на рівні законодавства або рішень Верховного Суду, яке буде мати однакове значення для всіх складів кримінальних правопорушень.